Адвокатські «опуси» ужгородського псевдоактивіста Пересоляка виставили на посміховисько

У соціальних мережах висміюють опуси скандального інтриганта, який досі не знайшов свого покликання

У спільноті Полянська громада+ у Фейсбук, виставили на обговорення дописи ужгородського псевдоактивіста Олександра Пересоляка. Приводом для дискусії став його опус на тему викриття на шантажі та хабарництві голови ОСББ на Бращайків Ярослава Мельничука. 

Автор допису у Полянській громаді+ розбирає на елементи та аналізує цю заяву. У підсумку — Олександр Пересоляк вкотре постає перед громадою у амплуа псміховиська, якому надто далеко до адвоката. Далі пряма мова:

«ВІДВАР» ВІД ЯЄЦЬ,
АБО ПЕРЕСОЛЯКОВІ ОПУСИ

Ця стаття по колу тих питань, які я сьогодні підніму, не планувалась. Але все змінила несподівана подія – розміщення адвокатом Олександром Пересоляком на своїй сторінці у Фейсбуці «геніального» опусу – заяви про злочин до Закарпатської обласної прокуратури, в якій фігурує прізвище журналіста газети «Правозахист» Михайла Темнова та коротенька передумова, в якій згадуються його причини та головного винуватця.

https://www.facebook.com/permalink.php…

Тому із задоволенням, як юрист та прихильник цього видання, яке перебазувалося у м. Свалява, посидів над матеріалом і надаю його на ваш читацький розсуд.

«постріл» в ногу

Якщо коментувати цей Пересоляків опус, то на заяву про злочин він в силу численних логічних проколів та незнання Кримінального кодексу та інших причин, не тягне. Можливо, на подачу заяви все ж таки вплинуло неповне місячне затемнення, яке відбулося 07.08.2017 року, оскільки вона була подана за три дні до нього. Чи інше, яке відбулося раніше. Але, без сумніву, що вплинуло. Адже його наслідки ми і спостерігаємо в «творі» цієї амбіційної особи, яка надає універсальні публічні послуги усім бажаючим, та навіть тим, хто їх не бажає. Наприклад, як голова ОСББ та і журналіст, письменник Михайло Темнов.

Тому пропоную перейти до наслідків затемнення – Пересолякового опусу, який схожий за наслідками на «постріл» у власну ногу, чи «Фейсбуком» об той же Пересоляків фейс. 

Спочатку цитую недолугі формулювання з «Фейсбуку»:

«Підкупом, шантажем і обманом голова ОСББ на Бращайків (Ярослав Мельничук) намагається вплинути на мене, щоб я відмовився від справи щодо прихватизації ним горища, яке він, до речі, успішно перепродав.

Я розглянув його пропозиції: фінансової винагороди та неоприлюднення нібито компромату про мене дуже уважно і передав все разом до прокуратури Закарпатської області.

Тепер правоохоронці повинні вирішити питання, чи є в діях Ярослава Мельничука ознаки злочинів ч. 1 ст. 368-4 ККУ (підкуп особи, яка надає публічні послуги) та ч. 1 ст. 397 ККУ (втручання в діяльність захисника чи представника особи).

На майбутнє: не рекомендую підходити до мене з непристойними пропозиціями!

Прошу прокуратуру Закарпатської області активізувати розслідування по трьох існуючих кримінальних провадженнях щодо дій Ярослава Мельничука та інших прихватизаторів майна мешканців багатоповерхівок». 

Тепер спробую їх прокоментувати як скромний юрист.

Для того, щоб стверджувати про «підкуп та шантаж» голови ОСББ пана Ярослава Мельничука, то перш за все у вас мають бути докази цих тяжких звинувачень. Особисто вам по цій справі, як я з’ясував, обдзвонивши усіх фігурантів цього опусу, грошей Ярослав Мельничук ніколи не пропонував. Стосовно ж «шантажу», спрямованого на те, щоб ви відмовились від справи, то це, мабуть, від своєї юридичної безграмотності. Таке буває. Особливо в людей, у яких погляд на своє місце в суспільстві та роль на процеси, роздвоюється. Про це буде трохи нижче. Там не менш вражаючі від вас «перли». 

Стосовно ж «обману», який нібито вдіяв Ярослав Мельничук, то ви, як адвокат, маєте добре знати, що це може встановити тільки суд, розглянувши матеріали слідства та давши їм оцінку. Як ви ж самі стверджуєте, слідство по трьох кримінальних провадженнях ще триває. Тому був це навмисний «обман» чи дії, в яких немає складу злочину, це може встановити слідство.
Тому порада перша. Дослівно перечитайте наш Основний Закон. Можливо, для вас, як для фахового юриста, це виявиться і доречним, і новим. Там, зокрема, є твердження про те, що до винесення вироку, що вступив у законну силу, особа вважається невинуватою. А щодо того, що якісь там справи були порушені, то, як відомо, справи порушувалися і щодо загально відомого нардепа Пашинського, і інших знакових осіб. 

Друга порада. Не вішайте на людей тяжкі ярлики і не стверджуйте категорично про обман. До того ж публічно, масово, необмежено великій аудиторії. Це може вам дорого коштувати при відшкодуванні моральної шкоди.

Я б, якщо би писав замітку на Фейсбуці, тим паче на своїй сторінці, то багато чого з неї забрав і вставив декілька суттєвих слів:

«Є ознаки злочинів…», «В діях вбачаються ознаки злочинів…» і т.д. 
Ви ж, як засвідчуєте самі, є адвокатом! Та ще і, як також самі стверджуєте, з червоним дипломом. А не студент першого курсу юридичного факультету якогось там провінційного містечка, кадри якого в пошуках кращого життя виїхали за кордон. А «знання» дає «те», що залишилось і купило наукові ступені…

Що він курить?

Другий ваш «перл» взагалі претендує на приз найкращого логічного безглуздя. Пане Олександре, назвіть будь ласка, прізвище викладача, який викладав у вас такий предмет як логіка. Я обов’язково візьму в нього інтерв’ю із питань, як ви відвідували його лекції і як здавали заліки та екзамени. Чи, бува, не у його відсутність?! Бо знаю, що в УжНу працюють високопрофесійні кадри!

А тепер пропоную шановним читачам оцінити цей перл:

«Я розглянув його пропозиції: фінансової винагороди та неоприлюднення нібито компромату про мене…».
З написаного, в тому числі і вище, логічно витікає, що вас шантажують компроматом – дають ознайомитися із ним, і за нього додатково пропонують ще гроші. Вам особисто! Ні, не вимагають грошей за компромат, а саме пропонують винагороду! 
Після того, як ви це розмістили в Інтернеті, мені передзвонив один поважний адвокат і сказав: «Ти читав? «Таких «перлів» від адвоката, я ще не бачив. Цікаво, що він курить?». Як мені повідомили, пан Олександр не палить. А чому так пише – то це до нього.

Два в одному

Тепер про те, як пан Олександр, як «зоряний юрист з червоним дипломом», намагається роздвоїтись. На переконання спеціалістів, це досить серйозна проблема. І не тільки у випадку, коли людина працює адвокатом:

«Тепер правоохоронці повинні вирішити питання, чи є в діях Ярослава Мельничука ознаки злочинів ч. 1 ст. 368-4 ККУ (підкуп особи, яка надає публічні послуги) та ч. 1 ст. 397 ККУ (втручання в діяльність захисника чи представника особи)».

В Пересоляковому опусі про злочин я знаходжу декілька вельми цікавих абзаців. 

По-перше, цей юридичний опус подано від адвоката, що вказано в реквізитах, і він починається з речення: «05.01.2017 року між мною та Фойгт Надією Іванівною укладений договір про надання юридичних послуг та здійснюється консультування…».

По-друге, на другій сторінці цього ж опусу Пересоляк пише: «…не вчинення мною дій, як адвокатом по справі…». При такій невизначеності вашого статусу, який ви самі зафіксували своїм документом, як можна давати юридичну оцінку стосунків з вами, яку ви оспорюєте у правоохоронців?

Висновок: ви представляєте інтереси Фойгт Н.І. не як юрист, а як адвокат. Тому при чому тут ваша публічність громадського діяча? На чому вона ґрунтується, якщо в цій справі ви є саме адвокатом? 

Щоб читачам було зрозуміло про що йде мова, наводжу витяг із статті, на яку клинить пана адвоката і яку він цитує в своєму опусі:

«Відповідно до ч. 1 ст. 368-4 КК України, пропозиція чи обіцянка аудитору, нотаріусу, оцінювачу, іншій особі, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але проводить професійну діяльність, публічну діяльність, пов’язану з наданням публічних послуг, у тому числі послуг експерта, арбітражного керуючого, приватного виконавця незалежного посередника, члена трудового арбітражу, третейського судді (під час виконання цих функцій, надати йому/їй або третій особі неправомірну вигоду, а також само надання такої вигоди, або прохання її надати за вчинення особою, яка надає публічні послуги, дій або бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи – караються…» 

Ця стаття КК взагалі вас, пане адвокате, не стосується, тому що суб’єктом злочину є саме публічна особа, а не адвокат, який надає представництво по цивільній справі, або захист по кримінальній. «Два в одному», як у засобі для миття посуду, чи то більше, в вашій ситуації неможливе. 

Але я вбачаю проблему в іншому. Раджу вам звернутися до професійного (тобто із належною освітою та досвідом) психолога.

Він краще, ніж я, знається в цих питаннях. Мене цьому вчили, але моїх знань, на жаль, недостатньо. Та і вдаватися до інших «непристойних пропозицій», як «лікбез» для вас, я не збираюся. І взагалі, невже ви і досі не розумієте, що позивачем, від позиції якого залежить доля судового розгляду, є не ваша довірителька Фогт Н.І., а прокуратура. Можливо, поява вашої статті у Фейсбуці і є тією «непристойною пропозицією», в якій ви безпідставно обвинувачуєте людей. 

Що ж стосується «…ч. 1 ст. 397 ККУ (втручання в діяльність захисника чи представника особи)», то на цьому більш детально я зупинюся трохи нижче.

народження письменника

Продовжую цитувати явно пересолені Пересолякові перли, викладені ним в опусі до обласної прокуратури:

«14.07.2017 року мене на пл. Театральній м. Ужгорода зустрів раніше знайомий мені журналіст видання «Правозахист» Михайло Темнов, який повідомив, що отримав від Мельничука Я.І. інформацію, яка нібито може виставити мене в негативному світлі. Михайло Темнов тоді ж озвучив мені пропозицію Мельничука Я.І. владнати зазначену вище ситуацію «мирно», і для цього Мельничук Я.І. готовий заплатити розумну суму коштів. В іншому випадку матеріал про мене вийде в друк».

Пане Олександре, я в захваті! Ви для мене – відкриття року! Ніколи б не подумав, що у вас приховані здібності писати фантастику. Тим паче, сходу, прямо на пл. Театральній. Поки що, все ж таки, кульгає логіка. Але це не так трагічно. Головне, що є «талант», і я, коментуючи ваші опуси (сподіваюсь, що це не останній, – прим. автора), ви засвоїте і цей предмет, в якому у вас суттєві прогалини. Чому я так стверджую – нижче.

Далі ви пишете: «01.08.2017 року Михайло Темнов передав віддрукований текст статті, що додається, з проханням прокоментувати інформацію, отриману від Мельничука Я.І.».

Це, як під час телефонної розмови прокоментував Михайло Темнов, є єдиним місцем з усього тексту опусу, в якому ви пишете правду і вас не роздвоює. Саме це у вас просилося журналістом при зустрічі на Театральній площі. Більше вам особисто нічого не пропонувалося, бо про це навіть не могло йти мови.

До речі, про вашу зустріч з Михайлом Темновим та його коротеньку розмову. При ній був присутній, як стверджує пан Михайло, свідок. Тоді, як поділився спогадами журналіст, ви погодилися прокоментувати статтю. 

Ідемо далі. Молодий, але червонодипломний автор, і я сподіваюсь, майбутній письменник, пише:

«02.08.2017 року я зустрівся із Михайло Темнов, який при свідках та під запис підтвердив, що віддрукований текст статті є позицією Мельничука Я.І. і що я повинен прийняти якесь рішення по даній справі Я маю вплинути на свого довірителя Фойгт Н.І. таким чином, щоб вона не продовжувала відстоювати свої законні права, а в іншому випадку стаття про мене вийде в друк. Таким чином, я повинен здійснити дії по справі на користь Мельничука Я.І., а не на користь мого довірителя, в результаті яких Мельничук Я.І. готовий здійснити розрахунок з моїм довірителем».

А хіба відсутність конфлікту не на користь усім його учасникам?

Після цього в уяві читача має виникнути образ бідненького, замореного адвоката, який, потрапивши в лапи злочинної зграї, тремтячими руками притиснувши до грудей диктофон, записує розмову. До речі, в розмові не було і натяку про те, що пише пан адвокат. 

По-перше, грубі орфографічні помилки, яких ви припустилися у вашому обвинувальному опусі, напевно також свідчать про вашу високу кваліфікацію не тільки в юриспруденції, але й в шкільній граматиці. Такі орфографічні помилки рідко допускають навіть учасники ЗНО: «…я зустрівся із Михайло Темнов…», а потрібно «…я зустрівся із Михайлом Темновим». Це дрібничка, але читачі такого не люблять. Ріже слух справді освіченої особи. Інші грубі помилки, в тому числі стилістичні, за браком площі, я не маю бажання коментувати. Так що придбайте, нарешті, підручник із української мови для 7-8 класів, найміть репетитора, і, можливо, все ще виправиться.

По-друге. Ви пишете «…який при свідках та під запис підтвердив…».

Свідок, як мені відомо із розмови з паном Михайлом, до того ж зацікавлений, був один. Це адвокат, прізвище якого я поки що називати не маю наміру. 

Пане Олександре, у вас знову двоїться! Ви себе чомусь сприймаєте у множині. Мене вже це починає турбувати. Чи це не початок якогось захворювання? Може вам треба звернутись до окуліста чи психіатра? Спеціаліст із психіатрії, можливо, вам вже б призначив якесь лікування. Хоча б у лазнях Берегова.

До речі, про речення «…під запис…». Тобто я розумію, що ви мали на увазі той диктофон, який ви, не стримавшись, в пориві «непристойних» емоцій для фахового юриста, витягнули та почали Михайлу Темнову погрожувати, чи то навіть – шантажувати, що дуже розсмішило останнього… 

Наскільки мені достеменно відомо, ви поки що не маєте повноважень для проведення оперативної діяльності, хоча, можливо, для червонодипломного юриста це не має суттєвого значення. Тому обов’язково не забудьте долучити запис до свого опусу в обласну прокуратуру. Там оцінять ваші «діяння», як розшуково-слідчу роботу, без наявної ухвали суду, та, можливо, видадуть ще один червоний диплом. 

Скажіть, а чому ви одразу ж не долучили на дискові запис до свого опусу? Навіть не вказали його в додатку. Чи, може, побоялися, що його зміст стане відомий вашим прихильникам і усі побачать, наскільки ви «щирі», ваше справжнє обличчя, і як вводите в оману прокуратуру?! 

А поки нагадую вам, що оперативні дії без ліцензії держави караються державою.

Тай саме речення «…під запис…» сприймається як «під протокол» бесіди, чи то відео із непристойними пропозиціями.

Талантище! Хоча, нічого дивного! Які вчителі, такі й опуси. До них я ще повернуся. Є з чим порівнювати…
Продовжую розбір творчих Пересолякових «польотів»:

«Таким чином, у діях Мельничука Я.І. вбачаю обіцянку пропозиції неправомірної вигоди мені (непублікування нібито викривальної статті) та Фойгт Н.І. (грошові кошти) за невчинення мною дій, як адвокатом по справі і впливу таким чином на свого довірителя з метою отримання ним винагороди від Мельничука Я.І. і не відстоювання прав у передбаченому законом порядку. Зазначені дії мають бути вчинені на користь Мельничука Я.І.».

Я б сказав, що це є шедевр! Вищий пілотаж, як адвоката, який надає публічні послуги! Мені вже кортить познайомитись із викладачами УжНУ, які вам викладали історію права, правознавство, логіку, теорію держави і права. Чи, може, ви так солодко спали на лекціях, коли вам наснився червоний диплом, що від захвату вирішили, що пропозиція укласти мирову угоду – є непристойною, тобто тією, від якої виграє ваша клієнтка, а ви, натомість, одержите «навар від яєць»? 

Перш, ніж робити висновки, наведу ще один вільний політ свідомості з набором розумних слів та фраз, такий собі нелогічний, «юридичний перл» від пана Олександра. Як на мене, то це повний «пересол» в цій історії із опусом до Закарпатської прокуратури: 

«Оскільки Мельничук Я.І. з червня не є власником квартири 11 у м. Ужгород, Бращайків. 9, а Фойгт Н.І. не понесені витрати у даних справах, тому дана винагорода від Мельничука Я.І. має незаконний характер».
На мій погляд, цю «сентенцію» пана Пересоляка не зрозуміє той, хто знається і на праві, і на законах формальної логіки. Тому я її просто не коментую, хоча у мене, як у юриста, на це один діагноз – «Брутальне пересмикування фактів».

страшне перо…

Тепер я хочу розповісти, чому у пана Олександра виник такий страшний переляк із записами і чому з’явився у Фейсбуці цей опус, як коментує пан Михайло, на випередження. 

Зі слів пана Михайла, він хотів почути коментар на матеріал, запропонований пану Пересоляку, а також відповідь, звідки в нього з’явився документ – відредагована фотошопом ксерокопія позовної заяви прокуратури і чому він її вислав стороннім особам, якщо він не має доступу до справи, не є стороною в процесі, а провадження по справі на день висилки ксерокопії цього документу ще навіть не було відкрито? Вам вже цікаво, шановні читачі? 

Маленька інтрига. Пан Пересоляк під запис сказав, що цей документ йому дали в міській прокуратурі для використання під час проведення ним семінару із активістами по роботі в ОСББ. А як бути в такому разі зі ст. 9 «Про адвокатуру» та Правилами адвокатської етики, порушення яких тягне за собою настання дисциплінарної відповідальності?

Найцікавіше, що в не підписаній ксерокопії позовної заяви і в підписаному оригіналі, який в суді, десятки тих же самих орфографічних та стилістичних помилок. Тексти один до одного… 

КЛАС! Позов прокуратури ще не розглянутий і не відомо, чи буде взагалі розглянутий. Оцінка наведеному прокуратурою та законності написаного не дана, а Пересоляк вже по цьому документу проводить тренінги та семінари! Та от біда, чи знають про це взагалі прокурор, чи та особа із прокуратури, на яку посилається пан Пересоляк? 

А чи знають про це слухачі його тренінгів та організація, яка його уповноважила вчити. Адже моральною заповіддю юриста, особливо адвоката, як лікаря, має бути – не нашкодь!

От і виявляється, що червонодипломний Пересоляк шукає тріску в оці Ярослава Мельничука, та не знає, що у його очах вже застрягла ціла драбина. 

Отже, які висновки, шановний мій читачу, слідують із цієї публікації:

1. Можливо, нам слід пошкодувати того слідчого, який буде розглядати Пересоляків опус «про злочин», оскільки йому, на відміну від автора, слід буде обґрунтувати своє рішення не тільки юридично грамотно, але й так, щоб воно було затверджене його керівництвом.
2. Основні пропозиції щодо підвищення «червонодипломного» рівня юридичної освіти я вже надав в тексті статті, але, у свою чергу, прошу на адресу редакції шановних читачів надіслати й інші. Адже редакція газети «Правозахист» вже започаткувала рубрику «Страшне перо не в гусака, а у Пересоляка». Та, щоб ви віднайшли її скоріше, редакція оздобила її давнім брендом для таких самих невдах – щуром, який потрапив у власну пастку.
3. Я все ж таки сподіваюся, що у цій справі переможе не «закон від Пересоляка», а здоровий глузд і справедливість. 
4. Пане Олександре! Щодо натяків про «непристойні пропозиції», хочу вам окремо, вже офіційно, повідомити, що ви, як відповів на моє запитання Михайло Темнов, йому не подобаєтесь, бо він був народжений із закладеною природною орієнтацією. Але Михайло дуже толерантна людина, то сказав, що не буде вас засуджувати, якщо у вас, можливо, все інакше…

Василь Ковач, 
юрист, м. Свалява.

Від редакції. Ознайомившись із підготовленою до друку статтею пана Василя Ковача, редакція знайшла одну прогалину, на яку не звернув автор уваги. 

Адвокат Олександр Пересоляк, щоб надати особливого колориту своїй публікації на Фейсбуці, використав смайлики перед окремими словами в передмові до заяви про злочин, в якій він звинувачує людину в тяжких злочинах. У даному випадку перед словом «підкупом» – мішок з баксами, перед словом «шантажем» – пістолет, а перед «обманом» – ключ, то хочемо сказати, що адвокатська діяльність – це не ясла, навіть не дитячий садок! 

Саме ці мікросимволи можуть мати конкретний твердий еквівалент в суді при винесенні рішення про відшкодування моральної шкоди.

Якщо пан Олександр вважає, що за рівнем інтелектуального розвитку він ще там, то не буде дивним, якщо хтось із його «щирих» шанувальників за «непристойні пропозиції» подарує на 8 березня величезну пустушку. І зробить це за тих самих обставин, за яких О.Пересоляк та компанія дарували прокурору Д.Кириленко в його робочому кабінеті рожеві окуляри із вимогою написати заяву на звільнення.

Стосовно «рожевих окулярів» та кабінету прокурора Д.Кириленко, то як справжній адвокат (якщо, зрозуміло, Олександр Пересоляк таким у майбутньому стане, – прим. редакції), маєте усвідомлювати, що ви не «клоун» і не маєте права брати участь у таких «виставах», принижувати державного службовця, тиснути на нього, говорити в його кабінеті, що вам «Блювати хочеться…», адже за це, як ви знаєте, передбачена відповідальність.

Окрім того, буде вжито інших дієвих заходів по популяризації любителя смайликів, погроз та непристойних пропозицій. Адже ситуація запущена, але пану адвокату, який загрався, гуртом допомогти ще можна. 

Оскільки адвоката Олександра Пересоляка нещодавно включено в Раду громадського контролю НАБУ і йому від цієї події запаморочило голову від щастя, що він буде «впливати», розумій, тиснути, як у випадку із «рожевими окулярами», на правоохоронні органи та суди в місті Ужгород та Закарпатській області – саме тому він пише так і робить що заманеться. Тому керівництво НАБУ має уважно вивчати не тільки анкетні дані осіб, яких вони включають в громадську раду, а і їх діяльність на місцях, медичні документи то що. Тому в зазначеному випадку нам за НАБУ прикро. Воно нарвалось на «міну», прізвище якої Пересоляк. 

Про перебіг подій навколо цієї історії про адвоката О.Пересоляка, смайлики, його «безкоштовну» допомогу та «непристойні пропозиції» – в наших подальших випусках«.

 

You Might Be Interested In