Інна матеріалДепутат міськради Вільнюса розповів, що у політиці мають бути ті, хто має ідеї, і є компетентними! З його слів, політично свідоме населення не обирає політиків, які щось обіцяють і не виконують

Події, що відбуваються в Україні останніми роками сколихнули увесь Європейський світ. Активні обговорення щодо того, як далі розвиватися українській державі, якими мають бути реформи і на чому слід зосередити увагу у питанні їх впровадження тривають у парламентських кімнатах ріних країн. Ми ж поспілкувалися з реформаторами, котрі оперують сферою Ліберального Руху Литви. Детально про головне у матеріалі…

Нашими співрозмовниками є секретар центрального офісу партії Lietuvos Respublikos liberalų sąjūdis (Ліберальний Рух Литовської республіки) Ґедра Паункcнєнє та депутат міської ради Вільнюса Вінцас Юрґутіс.

Коротко про саму партію та її місце в політичній системі Литви. Ліберальний Рух Литовської республіки, як повідомили співбесідники, є відносно новою фігурою на політичній шахівниці країни. Ініціативна група ліберальних політиків – членів партії Liberalų ir centro sąjunga (Союз лібералів і центру) у складі Еуґеніюса Ґентвіласа, Петраса Ауштревічюса, Ґінтараса Степонавічюса, Еліґіюса Масюліса, Далі Тейшерскітє, Альґірдаса Ґріцюса, Дайнюса Пураса в грудні 2005 р. оголосила установчий Маніфест Ліберального Руху, запрошуючи всіх громадян Литви до участі в просуванні і захисті ліберальних цінностей, моральності у політиці, прозорості та демократичності управління. Подібне конкурентне політичне середовище та еволюція його структури, сходження з арени старих політичних сил та поява нових, одразу ж обмовимось, є цілком нормальним явищем для демократичного суспільства. Отже, 25 лютого 2006 р. була ухвалена програма партії, що відбила прагнення до створення в країні справедливого, освіченого й демократичного суспільства, котре би ґрунтувалося на добробуті громадян і належних умовах їхньої особистої самореалізації. Першим главою Ліберального Руху було обрано Петраса Ауштревічюса. З 2008 р. і понині його очолює Еліґіюс Масюліс.

Пересічний українець чув і знає про той «Саюдіс», котрий стояв біля джерел новітньої державності Литви. Чи є якийсь зв’язок між обома «Саюдісами»?

Ґедра Паункcнєнє:Між тодішнім «Саюдісом» і нинішнім Ліберальним Рухом Литовської республіки схожість не більш, як у назві, бо «Sąjūdis» литовською означає Рух. Лише в силу специфіки історичних обставин цей термін перетворився у власну назву. Чимало політиків зі старого «Саюдісу», зокрема, добре відомий українцям Вітаутас Ландсбергіс складають достатньо впливовий консервативний табір, головним репрезентантом котрого є нині партія Tėvynės sąjunga – Lietuvos krikščionys demokratai (Союз Вітчизни – Литовські християнські демократи). Консерватори і Ліберальний Рух перебувають на різних флангах політичного спектру. Консерватори, зрозуміло, є партією правої ідейно-політичної орієнтації. Лівіше лібералів знаходяться соціал-демократи, Партія праці.

Відповідно, Ліберальний Рух Литовської республіки належить до партій центристського характеру, виступаючи з позицій сучасних ліберально-демократичних принципів за активне і соціально відповідальне громадянське суспільство, в якому люди і влада співпрацюватимуть з метою забезпечення послідовного підвищення рівня життя для всіх. Ліберали прагнуть спиратися на найбільш активну й динамічну частину суспільства, тобто на молодь. Хоч це, зрозуміло, не перетворюється в самоціль.

ВінцасВінцас Юрґутіс, у свою чергу, підкреслює:

«Пріоритет – це інвестування у вільну і творчу людину, створення найсприятливіших умов для здобуття освіти і саморозвитку, формування соціально активної й духовно багатої особистості, котра би в майбутньому мала змогу бути конкурентоздатною в тих сферах життя, у котрих вона виявить прагнення себе реалізувати. Людина має бути носієм ідей і тоді вона легко здатна буде реалізувати себе в політиці, науці тощо. Ну а якщо нема ідей, тоді, йди працюй у ресторан.

Безумовним пріоритетом є забезпечення невід’ємних прав і свобод людини, повага до її гідності і безпека. Ліберальний Рух Литовської республіки наполягає на тому, що громадяни повинні мати право вільного розпоряджання своєю власністю. Необґрунтовані обмеження мають бути усунуті. Окремої уваги потребує забезпеченні рівності людей незалежно від їх національності, раси, соціального статусу, статі, релігії, переконань і думок, інших обставин, що складає базисні характеристики демократичного суспільства.

Ми, виступаємо за партнерство держави, органів влади різних рівнів і суспільства та особи, сприяючи тим самим загальній валідації форм суспільного життя і поліпшенню можливостей особистісної самореалізації. Ну, а майбутня перспектива полягає у тому, що громадяни повинні одержати компетентне, відповідальне і прозоре управління, державу, в якій структури, до кола функцій котрих це віднесено, здатні будуть дитину навчити, пацієнта – вилікувати, злодія – спіймати».

Пане Вінцасе, про які політичні здобутки партії Lietuvos Respublikos liberalų sąjūdis, на вашу думку, варто би було розповісти українським читачам насамперед? Яким є коефіцієнт її політичної конкурентоспроможності?

Рейтинг нашої політичної сили досить упевнено зростає від виборів до виборів. За результатами останніх виборчих перегонів до Сейму Литовської Республіки в 2012 р. Lietuvos Respublikos liberalų sąjūdis став п’ятим за кількістю поданих за нього голосів, одержавши 10 депутатських мандатів. Два депутатських мандати партія здобула на минулорічних виборах до Європарламенту 25 травня 2014 р., ставши вже третьою у загальному ренкінгу литовських партій. За неї проголосували 15,6 % виборців, що прийшли на дільниці. І, нарешті, цього року на муніципальних виборах 1 березня Lietuvos Respublikos liberalų sąjūdis досяг найбільшого успіху, вийшовши на друге місце після соціал-демократів. Мерами окремих литовських міст, серед них і в цілому ряді крупних, були обрані представники нашої партії. Наприклад, у Клайпеді – це досвідчений Вітаутас Грубляускас; у Тракаї – Едіта Руделєнє; нарешті, мером Вільнюса став Реміґіюс Шімашюс – молодий, але вже досить досвідчений політик, котрий має також кваліфікацію доктора наук з юриспруденції.

лібералиЯк ви гадаєте, в чому секрет таких успіхів, на котрі спроможна далеко не кожна політична сила в умовах достатньо жорсткої конкуренції?

«Секрети і є, і нема. Тобто, є певні виборчі технології, своєрідний передвиборний маркетинг і менеджмент. Але, одночасно, є згуртована і дієздатна партійна структура, націлена на досягнення результату. Розберемося по черзі з цими питаннями. Членство в партії не передбачає якихось особливих умов. Але принципово важливою складовою «формули участі» є прихильність до ліберально-демократичних цінностей. Ліберальний Рух, як варто ще раз відзначити, робить серйозний розрахунок передусім на молодь. Наступний «секрет» – це націлювання на органічну цілеспрямовану роботу. Імпровізація – справа може й хороша сама по собі, але найбільш надійний результат дається від щоденної копіткої роботи з виборцем, в тому числі способом «від дверей – до дверей».

Що стосується засобів агітації, то тут слід використовувати максимальну наочність і креативність. Але не слід забувати, що закон передбачає чіткі обмеження в її проведення. Скажімо, вартість презенту виборцеві (якийсь сувенір з партійною символікою тощо) не може перевищувати п’ятьох літів. Це десь 1,5 євро. Ґедра Паункcнєнє акцентувала увагу на тому, що надійною основою впевненого зростання впливу Lietuvos Respublikos liberalų sąjūdis стали результати попередньої роботи в Сеймі, уряді, муніципалітетах. Виборець нині у більшості розбірливий. Тим паче, що принциповим напрямом діяльності партія визначила активну участь у вдосконаленні інститутів громадянського суспільства, у котрому кожен би був здатен на усвідомлений вибір. Якщо порівняти ситуацію 1990-х років і нині, то в минулому активність громадян була безпосередньою в силу специфіки тодішніх історичних обставин.

Нині суспільство і політична система вже структуровані і громадянин своїм вибором засвідчує прихильність до певної політичної перспективи. Ну і, звісно, доводиться витримувати конкуренцію з боку інших політичних сил – консерваторів, соціал-демократів, партій, котрі щедро використовують у своїй діяльності ідеологічні спекуляції та популізм. Щодо останніх, то мова йде про Darbo Partija (Партію праці) на чолі з Віктором Успасських, котра спирається на російськомовне населення Литви і Lietuvos lenkų rinkimų akcija (Виборчу акцію поляків Литви) з її лідером Вальдемаром Томашевським.  Але ліберали прагнуть впливати і на їхній контингент виборців, адже всі ми живемо в одній країні, не дивлячись на різницю політичних вподобань і повинні пояснити людям, що переймаючись справою її майбутнього кожен, таким чином, дбає і про свою власну долю.

литваЯкі Ліберальний Рух має  ноу-хау у питанні подолання корупції і які рекомендації варто було би дати в цьому напрямі українській владі?

Головну передумову подолання корупції ліберали вбачають у скороченні вкоріненої бюрократії і надмірних державних контрольно-регулятивних функцій. Деякі з них мають бути передані неурядовим організаціям та приватному бізнесу. Ми переконані, що масштаби тіньової економіки, поза сумнівом, будуть звужуватися, якщо для стимулювання економічної активності буде спрощено регулювання та оподаткування. Свою роль мають відіграти і ефективні правоохоронні заходи, використання технологічних інновацій. Кількість управлінських установ повинна бути зменшена, а їхні функції пропонується замістити взаємним співробітництвом держави і зацікавлених в наданні адміністративних послуг осіб.

Державні закупівлі повинні служити основній своїй меті і провадитись з ефективним використанням державних коштів під публічним контролем. Ми виступаємо за участь всіх зацікавлених сторін у законодавчому процесі, поданні пропозицій, котрі перетворяться в законодавчі ініціативи партії. А демократизація процесу здійснення правосуддя, на нашу думку, буде досягнута більш широким використанням інформаційних технологій, кращою організацією слухань під час процесів і відмовою від непотрібних функцій, що сприятиме скороченню тривалості судового розгляду.

Насамкінець хотілося б почути про те, що думають литовські ліберали про ситуацію в Україні, в тому числі й про останні події в Мукачеві?

Пересічні литовці і всі політичні партії уважно стежать за всім, що відбувається в Україні, намагаючись, якщо відверто, співставляти версії повідомлень про них з різних джерел інформації. Створюється враження, що в країні війна і хаос, народ страждає. А Росія здійснює пряму агресію на Сході. Ми всі певні, що Україна гостро потребує реформ. Але чи чули литовці про якісь справжні ефективні перетворення? Якраз про реформи нам нічого невідомо. Олігархічні фінасово-промислові групи гальмують їхнє проведення, керуючись власними інтересами. Колись це було і в Литві. А українська влада чомусь не проявляє достатньої ініціативи в цьому напрямі. Литва прагне допомогти усім, чим здатна.

Наш депутат в Європейському парламенті Ґінтарас Степонавічюс послідовно обстоює ваші інтереси з високої європейської трибуни. Інші партнери з числа країн Європейського Союзу різними способами також підтримують  Україну. Але країна повинна передусім допомогти собі сама і виявити достатню волю до змін. Була в Литві і реакція на події в Мукачеві. Вони таки кинули тінь на репутацію української держави, адже діяльність неконтрольованих владою озброєних угруповань протирічить усім принциповим установкам, на котрих будується суспільне життя в європейських країнах. Зброя не може бути аргументом в політиці. Утім, можливість і необхідність обстоювання своєї думки, звісно, в межах існуючого правового поля і ненасильницьким шляхом складає постулат ліберально-демократичної ідеї.

Розмовляла доцент УжНУ,

голова Закарпатського осередку «Європейської партії України»

Інна Туряниця